Види брекетів та їхні відмінності

Сучасні брекети дають змогу виправити прикус і вирівняти зуби в будь-якому віці. Їх можна поставити на одну щелепу або відразу на обидві.

У "Клініці естетичної стоматології" використовують різні види конструкцій.

Брекети відрізняються один від одного за такими параметрами:

1. Матеріал

• металеві — надійні та високоефективні, дають змогу усунути більшість патологій прикусу;

• керамічні — виготовляють під колір зубів пацієнта, комфортні в носінні, не викликають подразнення м'яких тканин ротової порожнини;

• сапфірові — виготовляються з прозорого матеріалу, стійкі до фарбування харчовими пігментами.

2. Тип конструкції

• лігатурні — класична брекет-система, дугу тримають у пазах еластичні кільця;

• самолігуючі — мають спеціальний кріпильний механізм із кліпсами-засувками на кожному зубі.

3. Місце фіксації

• вестибулярні — зовнішні, кріпляться на зуби спереду;

• лінгвальні — внутрішні, розташовуються з боку язика, не видно сторонньому оку.

Які брекети ставлять дорослому і підлітку?

Оптимальний вік носіння брекетів — 12-13 років. Оскільки зуби пересуваються досить легко, прикус коригується швидше, ніж у дорослих. Під час вибору апарату фахівці "Клініки естетичної стоматології" враховують особливості зубощелепної системи та багато інших нюансів.

Найчастіше юні пацієнти використовують класичні моделі з металу. Різноманітність кольорів еластичних лігатур дає змогу підлітку висловити свою індивідуальність або позначити настрій.

Керамічні та сапфірові брекети дітям не рекомендують. Порушення правил харчування (не можна їсти жорстку, тверду їжу, гризти горіхи і насіння) може призвести до зламу крихких елементів.

Ортодонтичне лікування дорослих проходить набагато складніше і довше, тому важливо, щоб брекет-система була максимально ефективною, міцною і зручною у використанні. Зазначеним критеріям відповідають вестибулярні металеві апарати. Найкраще, якщо це будуть самолігуючі конструкції:

• за ними простіше доглядати;

• потрібно менше візитів до лікаря для корекції;

• термін лікування скорочується на 3-4 місяці.

Самолігуючі брекети. Джерело: kes.com.ua

Якщо через особливості професії або психологічний дискомфорт пацієнт не готовий носити вестибулярні вироби з металу, можна подумати про встановлення лінгвальних брекетів або апарату з інших матеріалів. Проконсультуйтеся з фахівцем, який пристрій підійде саме вам.

Як вирівняти один зуб?

Головним елементом брекет-системи є ортодонтична дуга — дріт із пружними властивостями. Під час виготовлення їй задають правильну анатомічну форму зубного ряду. Після встановлення на щелепу дуга прагне прийняти початкове положення. Створюється певний тиск на брекети і, відповідно, на зуби.

Важливо, щоб дуга трималася відразу на всіх або, хоча б, кількох зубах. Тільки так можна добитися зусилля, достатнього для корекції прикусу. Кріплення брекетів на один зуб не дасть потрібного результату, а з'єднання двох — проблемного і рівного — може призвести до небажаного зсуву останнього.

Є часткові ортодонтичні системи на 4-6 зубів. Їх прийнято ставити дітям. Дорослий пацієнт за наявності локального дефекту використовує повні брекети на верхню щелепу або тільки на нижню, залежно від ситуації.

Альтернативні способи розв'язання проблеми — носіння ортодонтичної капи-елайнера, вінірування та встановлення коронки. Майте на увазі: незнімні накладки на зуби не виправляють, а лише маскують дефект.

Як брекети вирівнюють зуби?

Процес корекції прикусу складається з декількох етапів.

Першим є підготовка. Стоматолог-терапевт робить санацію порожнини рота: змінює старі пломби, що відслужили, лікує карієс, пульпіт, запальні захворювання ясен. Залежно від ступеня тяжкості патології може знадобитися візит до хірурга. Якщо якийсь зуб заважає вирівнюванню інших, його доведеться видалити.

Завершальний етап підготовки проходить у стоматолога-гігієніста. Лікар робить професійну чистку за допомогою ультразвуку і струменевої обробки Air Flow. Це потрібно, щоб запобігти розвитку карієсу під час тривалого носіння незнімної системи.

Фіксацією брекетів займається ортодонт. Процедура включає:

• встановлення ретрактора — інструмента для ізоляції губ і щік;

• обробку поверхні зубів спеціальними засобами (протравка, бонд);

• полімеризацію за допомогою лампи;

• кріплення на композитний матеріал пластин із металу, кераміки або штучного сапфіра;

• повторну фотополімеризацію;

• розміщення дуги в пазах брекетів;

• фіксацію ортодонтичного дроту замками або еластичними гумками-лігатурами.

Керамічні безлігатурні вестибулярні брекети. Джерело: kes.com.ua

Систему можна встановити прямим і непрямим способом.

У першому випадку лікар поштучно приклеює пластинки на кожен зуб. У другому — брекети в лабораторії закріплюють на моделі щелепи пацієнта. Потім лікар за допомогою капи відразу всі елементи переносить на зуби.

Традиційний спосіб дає змогу ортодонту коригувати початковий план установки і контролювати фіксацію кожної пластинки. Непряма методика менш трудомістка, завдяки цьому процес проходить у два-три рази швидше.

Під час лікування пацієнт регулярно відвідує стоматолога. З вестибулярними лігатурними брекетами раз на три-чотири тижні, для самолігуючої конструкції достатньо одного візиту за шість-вісім тижнів. Ортодонт перевіряє стан системи, контролює прогрес і регулює апарат.

Після закінчення корекції прикусу настає ретенційний період, важливий для закріплення отриманого ефекту. Замість брекетів на щелепу ставлять утримувальне пристосування.

Існують знімні та незнімні моделі ретейнерів. Яку краще вибрати, вирішують лікар і пацієнт. Якщо знехтувати цим моментом, результати лікування можна втратити, адже зуби завжди прагнуть зайняти початкове положення. Термін носіння ретейнера визначають індивідуально.